Виживання в лісі: як перейти болото

Перше й головне правило: якщо можна (видно як) обійти болото – обходьте. Хто хоч раз у житті поза власною волею опинявся в серйозному трясовинні, запам'ятовує це назавжди.


Загальні поради:

1. Мандруючи заболоченими землями, не довіряйте картам. Усі вони брешуть, бо оновлюються в рази рідше за болота. Значно краще розпитати про наявні стежки, гаті, шляхи обходу небезпечних болотяних ділянок у місцевих жителів, а найкраще – взяти з собою провідника. Однак пам’ятайте, що навіть минулорічна стежка на болоті може виявитися вже згубною. Болота змінюються щороку...

2. Обираючи поміж людською та звірячою стежкою, довіряйте останнім - вовчим, оленячим, кабанячим.

3. Уважно перевіряйте будь-яку болотяну стежку. Навіть якщо ви бачите, що автомобільна дорога йде в болото – не поспішайте, вона може виявитися лише "зимником", шляхом, доступним лише взимку, коли болота вкриває крига.

3. За будь-яких обставин тримайтеся вибраної стежки, навіть якщо вона дуже сильно "петляє", ніколи не намагайтеся "зрізати" шлях.

4. Підвищеною проблемністю вирізняються низинні болота, які збирають ґрунтові води та вкриті рясною рослинністю, зокрема густою осокою, очеретом, вербою, березою, вільхою. Перехідні журавлинові та верхові мохові болота, які живляться дощовими водами, зазвичай проходити їх легше, проте саме вони бувають найпідступнішими.

Перед переходом болота:
1. Знайдіть міцну, широку, але легку жердину довжиною 2,5 – 3 метри й візьміть її в руки.
2. Варто послабити всі лямки рюкзака, а речі всередині нього загорнути в поліетилен. У разі біди вони будуть захищені від намокання та забезпечать більшу плавучість.
3. Якнайміцніше зафіксуйте взуття.
4. Особливо важкі ділянки можна проходити "по матах" – нарубати гілля чи навіть очерету й накидати його хрест-навхрест, створивши собі гать.
5. Взимку болота легше проходити на лижах, влітку ж можна зробити собі з тонкого гілля легкі болотоступи. Найнебезпечніші болота – влітку та восени, критично небезпечні після злив, що змінюють довгу засуху.

Ідучи по болоту:

1. Пробуйте шлях попереду себе жердиною, на верховому болоті – дуже обережно.
2. Ідучи групою без стежки, зберігайте інтервал у групі в 5 метрів і просувайтеся не слід у слід, а шеренгою.
3. Найкращий шлях болотом – поближче до коренів дерев. Також намагайтеся ступати по чагарнику, моховій смузі.
4. Окремий варіант пересування по горбистому болоту (воно в нас, щоправда, аж одне - Сира Погоня в Рівненський області) – плавно ступаючи з горбка на горбок, ставлячи ногу по центру купини та спираючись на жердину. Стрибати з горбка на горбок у жодному разі неможна!
4. По хиткому ґрунту іти потрібно дрібними кроками без затримок, відпочивати – на твердих ділянках.
4. Уникайте яскравих зелених плям – зазвичай під ними ховаються водяні "вікна". Пам’ятайте – де більша зелень, там і більше води. Так само уникайте й ділянок зовсім без рослинності, особливо в період засухи. В жодному разі не мрійте перестрибнути мочажину! Найбільше ж бійтеся мочар, що виглядають як милі зелені галявинки поміж деревами. Під тонким шаром моху чи трави там може бути ціле трясовинне озеро. В ньому – вірна смерть.
5. Якщо ви зробили крок, а земля довкола відразу ж наче пішла хвилями, або ж довкола ступні починає швидко збиратися вода – значить, це сплавина. Плавно, але швидко, забирайтеся з неї.

Коли переходите низинне болото – головна небезпека ближче до його центра, на верховому болоті – навпаки, будьте особливо пильними по його берегах, на вході та виході з болота.

Провалившись у болото:

1. Не борсайтесь! Ніколи, ні за яких обставин, не розмахуйте ані ногами, ані руками, ані головою.

2. Миттєво переверніться на спину, в крайньому разі – на живіт.
3. Скиньте рюкзак.
4. Спираючись на жердину, або просто руками спробуйте повільно дотягнутися до якихось гілок дерев чи коріння, чи просто твердої землі поруч. Навіть якщо кущі вириваються з коренем, підкладайте їх під себе.
5. Якщо ж провалюєтеся одразу швидко й глибоко – не лякайтеся, вірогідно на 95%, що ви втрапили в озерну воду, з якої нескладно виплисти. Щоправда, лишається 5% того, що ви провалилися у дуже глибоке болото, тоді, на жаль, шансів на порятунок майже не існує.
7. Порятунок у групі – киньте потерпілому мотузку або свою жердину й повільно витягайте того з болота. Головне – тягнути плавно, але не послаблюючи зусиль.

Якщо нічого не помагає, нікого нема й вас повільно засмоктує болото:
1. Помоліться
2. Спробуйте подзвонити
3. Покладіть жердину перед собою й спробуйте повільно вповзти на неї животом
4. Якщо немає жердини - спробуйте дуже повільно зняти з себе одяг і розкласти його перед собою, перемістившись на нього.

Ознаки прохідного болота
1) Повністю вкрите густою травою з осокою
2) Має хоч трохи поросль сосни
2) Вкрите суцільним мохом

Ознаки проблемного болота
1) Має досить видимих мочажин
2) Вкрите березами, вільхою

Ознаки непрохідного болота
1) Вкрите очеретом
2) Плавають острівки трави
3) Торф дуже пухкий, рідкий, при стисненні в руці витікає крізь пальці

Пам’ятайте також і про хороше: якщо втиснути в торф якийсь коряк чи звичайну кварту – можна дістати чудової смачнючої води. Крім того, білий торф’яний мох – дієвий антисептик, ним же можна й руки вимити чи одяг почистити.